Пані та панове, сьогодні ми з вами зібралися тут, шоб вручити нагороду у номінації...
"Найкрутіший монарх, що поліг на полі бою!"Радий бачити тут таке августєйше товариство, хоча ми й відмовились від видавання нагород королям, шо загинули до 1000 р. н. е., бо вас, гаспада, тоді гинуло штабелями, на всіх нагород не напасесся!
Ітак, з деяким хвилюванням починаємо оголошувати наших номінантів! Зважимо на те, що жюрі враховувало не тільки героїчність смерті монарха, але й значення цієї неприємної процедури для світової історії. Тож.
Перший номінант - король Шотландії
Яків IV, привітаймо!

Яків Якович (1473 - 1513) заслужив повагу сучасників любов'ю до якісного музла, науки, укріпленням міжнародного авторитету незалежної Шотландії. А от з талантом полководця в нашого номінанта не склалося - головну битву життя Джеймс програв: при Флоддені король сам повів свій центр на англійські позиції, де й залишився в віках на списах клятих англікосів. А разом з ним загинула майже половина шотландської армії. Шо й казати - з тих пір Шотландії довелося дуже довго чекати такого монарха, а от Англія таки заявила про себе після довгої кризи.
Другий у цій номінації... Так, його величність найпопсовіший король в історії -
Річі Левове Серце! (1157 — 1199)

Хоча надто особливих історичних наслідків смерть Річарда не мала, віддаємо належне славній біографії, Хрестовим походам, що спустошили як землі Святої Землі, так і англійську казну, також жорстокості і люті короля і басславній смерті в не надто важливій битві - шальний арбалетний болт при осаді французського замка Шалю-Шаброль. До речі, за цю осаду вам особливий привіт від братика - Джона Безземельного. За клікуху також привіт.
UPD. Ну а за підозри в підорастії Річард Генріхович взагалі виводиться зі списку претендентів до з'ясування обставин.
Третій номінант - так, це він, зустрічайте, герцог Бургундський Карл Сміливий! (1433 – 1477)

Хоча власне монархом наш номінант не був, проте володів величезною і багатою територією, що претендувала на лідерство в західній Європі. Карла Пилиповича згубила віра в те, що він видатний полководець, і потяг до міряння болтами зі Швейцарськоюю Конфедерацією. І от 1477 року, в битві при Нансі Карл розплатився за самовпевненість - швейцарські пікінери покромсали на дрібний мак його лицарство, а сам хоробрий герцог отримав по черепу алебардою "Вікторінокс", і закінчив свою славну біографію. За кілька днів було знайдено його тіло - його вирубали із замерзлої річки, голова Карла була розрубана від маківки до щелепи, а тіло екс-герцога майже з'їдене вовками.
Смерть ця перекроїла мапу Європи. Мало того, що Бургундське герцогство було розподілено між сусідами, ці території ще років зо 300 залишались предметом багатьох локальних і глобальних воєн.
Що ж, ми все ближче до нашого переможця, а поки,
четвертий номінант, і це... Король англійський
Гарольд Годвінсон! (1022 — 1066)

Хоча королем наш номінант пробув всього-нічого - менше року - він запм'ятався тим, що став останнім англо-саксонським монархом Англії. В битві при Гастінгсі окупанти з Нормандії під орудою
Вільгельма Завойовника розбили військо Гарольда, а сам король, як і два його рідні брати, героїчно полягли в пеклі бою - його тіло ледь пізнали, щоправда віддали родичам для поховання. Фактично, з цієї смерті почалася нова історія Англії, вже нормандської країни, що скоро стала гегемоном Старого Світу.
Ну а тепер наш переможець... Тремтячими пальцями відкриваємо конверт, і читаємо там ім'я...
Густава Адольфа ІІ, короля Швеції! (1594 — 1632)
Вітаємо, Густаве Карловичу!
Шо сказать за нашого переможця? Мало того, що це найосвіченіший монарх свого часу, він здійснив справжню рррреволюцію у воєнній справі! Створивши першу в світі справжню регулярну армію, він перетворив шведське військо на європейського монстра, котрому неможливо було протистояти. Прекрасний організатор і тактик, Густав Адольф став головною персоною у другому сезоні кривавого спектаклю "Тридцятирічна війна". Саме він завдав Католицькій лізі кілька болючих поразок - Священна Римська Імперія з австрійськими Габсбургами просто стогнали під ударами його мушкетерів. В одній з цих героїчних баталій і склав голову видатний швед - в важкій битві при Лютцені в кризовий момент король сам очолив атаку свого війська (хоча це було ой як старомодно), але потрапив під обстріл австрійських мушкетерів. Вже пораненим він намагався відійти в тил, проте наздогнаний імперськими кірасирами був фактично розкромсаний. Шведи відбили тіло свого короля, і зрештою перемогли в битві. Це був ледь не останній європейський король, що загинув на полі бою.
Історично ця смерть не дозволила Швеції, котра більш не мала такого лідера, довго володарювати в Європі, віддавши пальму першості союзникам з Франції і ворогам з Іспанії - якщо раніше Рішельє загрібав жар руками Густава Адольфа, то після його смерті кардинал відкрито вступив у війну, що стало початком майже 150-річної гегемонії Франції на континенті.
Що ж, дякуємо учасникам, й переходимо до банкету.